Протидія булінгу в ЗДО
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у систематичному психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Чим відрізняється булінг від сварки:
–він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
– в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
– він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
-може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
– він повторюється багато разів, має систематичний характер.
Яким буває булінг (цькування)?
Цькування може мати різні форми:
Фізичний булінг - (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
Вербальне цькування - (обзивання чи глузування).
Булінг стосунків— явище соціального вигнання, коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
Кібербулінг - (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів). Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Булінг в ЗДО:
Булінг серед дітей, як правило, старшого дошкільного віку, можуть спровокувати дорослі. Діти дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших як зразок. Вони сприймають як дозвіл цькувати дитину, якщо педагог або помічник вихователя:
– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
– глузує із зовнішнього вигляду дитини;
– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини, батьків або членів її сім’ї;
– систематично принижує дитину у присутності інших дітей.
Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
Як змінюється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО
Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина вдома:
– не хоче одягатися вранці;
– шукає собі будь-яку справу вдома, щоб не йти до дитячого садка;
– просить батьків забрати її з дитячого садка раніше;
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
– не контактує з однолітками у дворі;
– грає наодинці в парку, в дитячому садку;
– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній художній діяльності тощо;
– усамітнюється при будь-якій нагоді;
– часто губить свої іграшки або речі;
– бруднить чи псує одяг;
– грає поламаними іграшками;
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
– не має друзів у групі.
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ в ЗДО
Внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.
Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
З ПОСАДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ПРАЦІВНИКІВ ЗДО:
Керівник закладу освіти має створити безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. Передбачено також зобов’язання закладу освіти забезпечувати на веб-сайті відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.
Педагогічні працівники:
– мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
– зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних Законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту». Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітної плати.
Порядок подання заяв про випадки булінгу в закладі та розгляд випадків булінгу
ВСЯ РОБОТА В ЗАКЛАДІ ПРОВОДИТЬСЯ З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ!
Згідно Закону України « Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:
– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого -педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Що робити, коли ви помітили випадок булінгу
Уповноважена особа, щодо протидії булінгу в ЗДО №3 "Бджілка" -
Палій Руслана Іванівна, директор.
Порядок реагування на випадок булінгу
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, він має повідомити керівника закладу незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Керівник закладу:
- розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
- з’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України №564/836/945/577;
- скликає засідання Комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.
До складу Комісії входять педагогічні працівники, (у тому числі практичний психолог,) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
Якщо комісія визнала, що це був саме булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. Але за будь-якого рішення Комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Психологічний супровід таких осіб здійснюють практичний психолог, соціальний педагог у взаємодії .
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю (вихователю), практичному психологу або безпосередньо керівнику.
Окрім цього, дитина може:
- звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей, тел.0 800 500 225;
- до Служби у справах дітей, тел./факс 55-20-85, ел.адреса - ssn1.mvk.if@gmail.com;
- Національної поліції України, тел.102;
- Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги,
тел.(096) 138-82-89.